Дякую за запитання, воно дуже логічне.

У їжовика є кілька форм, і вони відрізняються не тим, що одна "краща", а способом отримання і профілем природних сполук.

Грибний-порошок – це просто змелений гриб. Він зберігає всю природну біохімію їжовика у максимально первинному вигляді, без концентрації. Такий формат часто обирають для регулярного, мʼякого і поступового підходу. За звичай потребує приготування у формі чаю, містить хітин (це не добре і не погано). Хітин не перетравлюється організмом, може мати пребіотичні властивості, у деяких людей відсутній фермент для перетравлення за цього можуть виникати важкість та індивід реакції.

Екстракт – це вже концентрована форма. Під час екстракції руйнуються жорсткі клітинні стінки грибів (хітин), тому цінні сполуки стають більш доступними для організму. Його зазвичай обирають, коли важлива компактність, зручність і концентрація.

Ферментований міцелій – це інша частина гриба з іншим профілем унікальних речовин які майже відсутні у плодових тілах і дещо іншою біохімією. Процес ферментації формує додаткові сполуки, тому для частини людей саме цей формат відчувається краще. 

Що обрати? Залежить від особистої чутливості до компонентів, регулярністю, тривалістю прийому та очікувань. Універсального варіанту тут немає. Потрібен власний досвід.  Деякі люди поєднують різні форми, щоб охопити ширший спектр сполук, але це завжди індивідуальний досвід та підхід. Знайти саме те що для тебе спрацює найліпше.

Міцелій після ферментації висушується при температурі в діапазоні 30–35°C,за рахунок обдування та циркуляції повітря. Це щадний режим без сильного нагрівання, завдяки чому зберігаються біоактивні речовини.

Наш міцелій вирощується за допомогою сучасної технології рідкої ферментації, яка нагадує процес виробництва соєвого соусу чи комбучі. У спеціальному поживному середовищі, що містить агар, глюкозу, соєвий порошок, дріжджовий екстракт, пептон (джерело амінокислот і азоту) та мінерали. Міцелій розвивається в оптимальних умовах у ферментерах(біореакторах) на спеціалізованому виробництві у Китаї. Після завершення ферментації продукт ретельно висушується, що дозволяє зберегти всі корисні властивості.

Темний колір повʼязаний саме з цією технологією

Ця технологія забезпечує високу якість міцелію з оптимальним вмістом корисних речовин. 

Подібна технологія виробництва описана в науковій літературі та використовується для вирощування міцелію при наукових дослідженнях. 

Наприклад в цьому дослідженні: 

https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC7283924/

На масовому ринку для вирощування міцелію грибів часто використовують культивацію на зернових культурах, таких як рис, пшоно чи пшениця. Це швидкий і простий метод, але він має суттєвий недолік: у кінцевому продукті залишається значна частка залишків поживного середовища (зерна). Це може знижувати концентрацію корисних речовин у продукті та впливати на його ефективність.

Ми ж обрали більш складну, але якісну технологію рідкої ферментації. Це забезпечує високу біодоступність і ефективність.

Вимірювання вмісту полісахаридів зазвичай проводять для стандартизації грибних екстрактів, які ми також продаємо у порошковій формі. У екстрактах які продаються у нас, як правило, міститься 20%-30% 1-3, 1-6 бета-глюканів, які є полісахаридами і мають підтверджену користь для здоров'я. Однак, важливо розуміти, що не всі полісахариди однаково корисні, і деякі виробники можуть додавати до своїх продуктів мальтодекстрин (1-4 альфа-глюкан) або інші наповнювачі, які також є полісахаридами але не мають того позитивного впливу на здоров'я. І у кінцевому випадку при замірі саме полісахаридів буде високе їх значення, проте по бета-глюканах вони можуть мати дуже низький їх рівень.