Агарик бразильський (Agaricus subrufescens) - гриб роду Agaricus сімейства Agaricaceae. В Японії відомий під назвою "принцеса мацутаке" або хімемацутаке (букв. - "принцеса соснових грибів"), у Китаї - джисонгронг, у Латинській Америці - "сонячний гриб" (cogumelo do sol), "гриб життя" (cogumelo de vida) або "божий гриб" (cogumelo de Deus). У медичній літературі зустрічається назва ABM (скор. від Agaricus blazei Murrill) або AbM (не плутати з грибом агарик сибірський або агарик модриновий Fomitopsis officinalis).
Гриб їстівний, має солодкуватий смак з виразним запахом мигдалю. У народній медицині належить до категорії лікарських - відповідні властивості вивчає офіційна медицина.
Класифікація та опис
Гриб уперше був виявлений у Флориді й описаний 1883 року американським мікологом Чарльзом Гордоном Пеком, який класифікував цей вид як Agaricus subrufescens. У наступні роки він набув поширення в кулінарії, ставши одним із найпопулярніших диких і культивованих грибів на сході Північної Америки. Однак на початку XX століття цей вид зник із комерційного ринку та зі сфери уваги мікологів.
Повторно гриб відкрив 1947 року американський таксоном-систематик Вільям Альфонсо Мурілл, назвавши його Agaricus blazei Murrill. У 1960 році гриб ще раз досліджував японський дослідник Такатоші Фурумото, виявивши його на околицях села П'єдаде - у високогірному лісі на південному сході в Бразилії. Так званий Agaricus brasiliensis або гриб ацтеків був відомий у місцевих жителів своїми лікувальними властивостями, тому Фурумото відправив його на дослідження в Японію. У наступні роки на підставі таксономічних досліджень і розшифровки ДНК мікологи зійшлися на думці, що всі три описані види, а також A. rufotegulis, що росте в Європі, - ніщо інше, як Agaricus subrufescens, - зараз ця назва є пріоритетною в мікології, хоча в медичній літературі часто зустрічається позначення AbM.
Який вигляд має гриб мацутаке: плодове тіло (спорокарп) має спочатку сферичний, а потім опуклий капелюшок діаметром 5 - 18 см. Колір капелюшка змінюється від світло-сірого до приглушеного червоно-коричневого. Капелюшок молодих грибів вкритий ворсинками, але з часом на ньому з'являються пластинки. Гіменофор вузький, пластинки щільно прилягають одна до одної, у міру дозрівання змінюючись від білого до рожевого і в зрілому вигляді - до чорно-коричневого. М'якоть агарика бразильського щільна, біла, із запахом мигдалю і присмаком зелених горіхів.
Поширення
У природних умовах гриб A. subrufescens трапляється в Південній і Північній Америці (Бразилія, США, Канада), Європі (Німеччина, Нідерланди, Велика Британія), Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (Тайвань, Філіппіни, Іран), Австралії, де агарік бразильський росте на багатій корисними речовинами листовій підстилці в листяних лісах. Також він природним чином виростає в домашніх садах, де є умови для розвитку грибниці. Промислове вирощування мацутаке здійснюється в теплицях або на грядках у високих тунелях, а за сприятливих кліматичних умов (наприклад, безморозні зими) - і на відкритому повітрі.
Склад
У свіжих плодових тілах A. subrufescens міститься від 89 до 91 % води. У сухому дегідратованому продукті вміст білків становить до 48 %, вуглеводів - близько 18 % вуглеводів, ліпідів - близько 0,5 %. Крім того, в них присутня велика кількість корисних мікроелементів, включно з калієм, кальцієм, фосфором, магнієм, цинком, а також полісахариди, вітаміни (зокрема ергостирол - провітамін вітаміну D2) та інші біологічно активні компоненти. Згідно з дослідженням Volman зі співавторами, у складі A. Subrufescens значну частку полісахаридів становлять глюкоза (57,7%), галактоза (27,7%), маноза/ксилоза (7,3%) і фукоза (4%). В інших роботах виділено три основні групи біологічно активних полісахаридів:
- β-глюкани (приблизно рівна кількість β-1,4 і β-1,6 глюканів з невеликою присутністю β-1,3 глюканів);
- рибоглюкани;
- глюкоманнани.
Характерний аромат мигдалю виникає через присутність у складі бензальдегіду, бензонітрилу, бензилового спирту та метилбензоату.
Властивості
Корисні властивості агарика бразильського зумовлені наявністю в його складі біологічно активних сполук з потенційним ефектом щодо широкого спектра захворювань. Деякі з цих речовин вважаються маркерами царства грибів, зустрічаючись у всіх його представників. Однак низка компонентів A. Subrufescens специфічна або через підвищену концентрацію, або через відсутність в інших грибах.
Учені розглядають перспективи лікування грибом агарик через наявність у ньому таких сполук:
- бета-глюкани - група полісахаридів, які в дослідженнях демонструють виражений імуномодулювальний ефект, пригнічують ріст пухлин, позитивно діють на організм діабетиків, покращують стан шлунково-кишкового тракту;
- ергостерол - провітамін D2, що відповідає за кальцієвий і фосфорний обмін;
- блазеіспіроли - інгібують ріст і провокують апоптоз пухлинних клітин у разі гепатоцелюлярної карциноми;
- глюкоманнани - різновид розчинної клітковини, що складається з фрагментів манози і глюкози. Потрапляючи до шлунково-кишкового тракту, набухає, покращуючи фізичні характеристики перетравлених залишків, створюючи відчуття ситості та оптимізуючи стан кишкової мікрофлори;
- агаритин - виділений із бразильського агарика компонент, потенційно активний щодо лейкемічних пухлинних клітин.
Форма випуску
Біологічно активні компоненти отримують безпосередньо з плодових тіл або, рідше, екстракцією з міцелію. Спосіб отримання впливає на концентрацію і біодоступність діючих речовин, тому краще використовувати натуральну сировину з плодового тіла, як більш стабільну за складом. На її основі виготовляють препарати в таких формах випуску:
- порошок - виготовляється подрібненням висушеного плодового тіла і містить природну кількість корисних речовин, біодоступність яких можна підвищити запарюванням в окропі.
- екстракт агарик - концентрований препарат, у якому міститься підвищена кількість біодоступних бета-глюканів (не нижче 30%);
- агарик свічки - зазвичай містять невелику кількість екстракту (2%) з основним об'ємом супозиторної основи (переважно, олії);
- агарик у капсулах містить сухий екстракт у кількості до 100% (чистота та вміст біологічно активних компонентів залежить від виробника);
- агарик краплі виготовляється на основі водно-спиртового екстракту з добавками бензоату натрію, води та інших компонентів на розсуд виробника.
Лікувальні властивості та застосування
На те, що лікує агарик бразильський, впливає його хімічний склад. У наукових дослідженнях вивчено низку речовин, виділених із цього гриба й активних щодо багатьох поширених захворювань: гіперліпідемії, діабету, атеросклерозу, гепатиту, дерматиту, раку. Вони мають загальнозміцнювальний, протизапальний (Tontowiputro зі співавторами, 2018, Hahne зі співавторами, 2014), нейропротекторний (Zhang зі співавторами, 2015, Santi-Rampazzo зі співавторами, 2015) та інші ефекти, і навіть розглядаються як сировина для використання косметологічних засобів для омолодження обличчя (Taofiq зі співавторами, 2019).
Гриб агарик при онкології
У складі агарика є кілька речовин, потенційно активних щодо різного типу пухлин. Основну увагу вчених привертають бета-глюкани, які чинять імуностимулюючу і протипухлинну дію. Згідно з дослідженнями Endo зі співавторами (2010) та Akiyama зі співавторами (2011) AbM містить агаритин, який in vitro чинить протипухлинну дію на лейкемічні клітини. Однак дія агаритину відрізняється від дії бета-глюканів, які опосередковано пригнічують проліферацію пухлинних клітин. Агаритин викликає апоптоз у лейкемічних клітинах, активуючи каспазу.
Іншими біологічно активними речовинами в разі раку є піроглутамат натрію, що міститься в грибі, який має антиангіогенні, імуномодулювальні, протипухлинні та антиметастатичні властивості. У дослідженні Kawagishi зі співавторами (1990) показано, що ще одним кандидатом на боротьбу з раком може бути глікопротеїн лектин, а Itoh з колегами (2008) зазначають, що блазеїн (названий на честь цього гриба) має протиракову активність in vitro щодо клітин раку легені. А виділені з агарика бразильського блазеіспіроли інгібують ріст і провокують апоптоз пухлинних клітин при гепатоцелюлярній карциномі, а також допомагають організму відновлюватися після хіміотерапії.
Агарик для схуднення
Користь гриба агарик у боротьбі із зайвою вагою зумовлена наявністю в його складі глюкоманнану й аналогічних сполук. Потрапляючи в шлунок, він розбухає, збільшуючись у розмірі в 200 разів і перетворюючись на гелеподібну субстанцію. Це притупляє відчуття голоду і сприяє зниженню ваги, особливо під час приймання препаратів агарика до їди.
Схуднення під час прийому препаратів агарика бразильського також пов'язане з нормалізацією мікрофлори кишківника. Молекула глюкоманнану в шлунку нерозчинна, але корисні бактерії в кишечнику здатні розкладати її, отримуючи необхідні речовини для власної життєдіяльності.
Агарик при діабеті
Препарати на основі A. subrufescens демонструють антидіабетичну активність. У кількох роботах (Kim зі співавторами, 2005; Oh зі співавторами, 2010) показано, що у щурів із діабетом отриманий із гриба очищений β-глюкан має антигіперглікемічний, антигіпертригліцеридемічний та антиартеріосклеротичний ефект. Аналогічну дію чинить етилацетатна фракція водного екстракту агарика бразильського.
Агарик у гінекології
У дослідженні Ahn зі співавторами (2004), в якому брали участь 100 жінок із гінекологічним раком, було виявлено, що після шестимісячного курсу лікування препаратами агарика у пацієнток після хіміотерапії покращився загальний стан і підвищилася активність природних кілерів імунної системи. Крім того, різко зменшилися побічні ефекти, наприклад, емоційна нестабільність, втрата апетиту і випадання волосся.
Компоненти гриба ефективні не тільки щодо злоякісних новоутворень, а й потенційно здатні виявляти активність проти доброякісних пухлин (наприклад, за міоми).
Підтримка імунної системи
Підвищений вміст бета-глюканів в агарику бразильському є потенційно позитивним фактором для зміцнення загального та клітинного імунітету. Цей ефект підтверджено в численних дослідженнях (наприклад, Takaku зі співавторами, 2001 і Kimura зі співавторами 2004), де показано, що бета-глюкани, потрапляючи до кишківника, активують макрофаги та лімфоцити, а також стимулюють вивільнення цитокінів, що формує імунну відповідь організму.
Профілактика старіння
Наявність у складі агарика бразильського вітамінів С, Е і селену зумовлює його потенційно антиоксидантний ефект. Ці компоненти на клітинному рівні пригнічують окислення, захищаючи клітини від надмірної кількості незнешкоджених вільних радикалів. Такий ефект агарика продемонстровано під час досліджень, наприклад, Ker зі співавторами (2005) та Oliveira зі співавторами (2007).
Протизапальний ефект
У клінічних дослідженнях показано протизапальний ефект агарика бразильського на стан пацієнтів із запальними захворюваннями кишечника. Наприклад, у роботі Førland зі співавторами (2011) показано, що після 12-денного приймання екстракту агарика бразильського у пацієнтів із хворобою Крона та виразковим колітом зафіксовано зниження запальних процесів без побічних ефектів. В інших дослідженнях показано, що компоненти A. subrufescens потенційно здатні запускати механізми зниження рівня запальних процесів при артриті та захворюваннях серця.
Антибактеріальні, протигрибкові, противірусні ефекти
У низці досліджень in vitro та на тваринах показано, що компоненти агарика бразильського можуть чинити підвищувати ефективність відповіді під час інфікування патогенними мікроорганізмами, зокрема, Staphylococcus aureus, Escherichia coli та Candida albicans. У роботах Riollet зі співавторами (2000) та Kisich зі співавторами (2002) показано, що під час приймання A. Blazei, імовірно, внаслідок зростання активності цитокінів активується фагоцитоз Mycobacterium tuberculosis і Staphylococcus aureus. Також протимікробний ефект може пояснюватися впливом полісахаридової та бетулінової кислоти.
Як приймати агарик?
З погляду передбачуваності ефекту для повсякденного зміцнення організму оптимально використовувати грибний порошок у дозуванні 1 ч.л. на 150 мл окропу по 3 рази на день. За потреби збільшити концентрацію біологічно активних речовин рекомендується використовувати сухий екстракт мацутаке, запиваючи його водою. Для інших форм слід дотримуватися інструкції виробника.
Комбінація агарика бразильського з іншими грибами
Синергічний ефект зафіксовано під час спільного застосування агарика з рейші та левовою гривою. Під час приймання чаю з порошку трьох грибів ця комбінація потенційно посилює імунну відповідь, протизапальну та антиоксидантну дію, як порівняти з окремим прийомом відповідних компонентів. Серед позитивних сумарних ефектів впливу полісахаридних комплексів, що містяться в зазначених грибах, відмічають поліпшення пам'яті, зору, уваги та когнітивних здібностей.
Також слід виділити поєднання агарика бразильського з іншими грибами:
- з шиїтаке потенційно посилюється протизапальний та антиоксидантний ефект;
- з рейши та майтеке підсумовується ефект щодо зміцнення імунної системи за рахунок комбінаторного ефекту полісахаридів;
- з рейши і кордицепсом можливий синергічний ефект щодо підтримки серцево-судинної системи;
- з чагою посилюється позитивний ефект на стан печінки та противірусна дія;
- з кордицепсом і майтаке потенційно посилюється протидіабетичний ефект.
Протипоказання та побічні дії
При прийомі агарика бразильського протипоказання обмежуються лише індивідуальною непереносимістю компонентів гриба. Також не рекомендується вживати препарати в періоди вагітності та лактації, оскільки користь і шкода агарика бразильського у цієї категорії пацієнтів не вивчалася в клінічних дослідженнях.
Звертаємо увагу, що інформація, наведена в даній статті, не може замінити консультацію лікаря або фахівця в галузі дієтології. Перед початком використання будь-яких природних продуктів для підтримки здоров'я необхідно звернутися до свого лікаря.
